Азиміна Prima 1216 (Пріма 1216) - самоплідний сорт із великими плодами
Азиміна трилопатева Prima 1216 (Asimina triloba Prima 1216) - урожайний італійський сорт, відібраний селекціонером Доменіко Монтанарі серед великої кількості сіянців американської азиміни. Головна особливість сорту - надійна самоплідність, завдяки якій дерево здатне формувати врожай навіть без додаткового запилювача. За посадки поруч іншого сорту кількість зав'язей і розмір плодів збільшуються.
Дерево в умовах помірного клімату зазвичай виростає до 3-4 м і формує компактну овальну або округло-пірамідальну крону. Азиміна Prima 1216 підходить для невеликих приватних садів, колекційних посадок і ділянок, де немає можливості висадити кілька дерев.
Плоди великі, округло-овальні або трохи видовжені, із зеленою шкіркою. Середня маса плоду становить близько 200-250 г, окремі екземпляри можуть досягати 300 г. Довжина плодів зазвичай становить до 10 см. Вони можуть формуватися поодинці або невеликими супліддями по кілька штук.
М'якуш світло-жовтий або золотистий, ніжний, соковитий, майже без волокон. Насіння відносно небагато, тому плоди відзначаються хорошим виходом їстівного м'якуша. Смак солодкий, кремовий, із вираженими нотками банана, манго, ананаса та інших тропічних фруктів.
Урожай достигає у вересні або на початку жовтня, залежно від регіону та тривалості теплого періоду. Стиглі плоди стають м'якими, набувають вираженого солодкого аромату та легко відокремлюються від плодоніжки.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Тип рослини: листопадне плодове дерево
Висота дорослої рослини: близько 3-4 м
Форма крони: компактна, овальна або округло-пірамідальна
Швидкість росту: помірна
Розмір плодів: великий, довжина до 10 см
Маса плодів: у середньому близько 200-250 г, окремі екземпляри можуть досягати 300 г
Форма плодів: округло-овальна або трохи видовжена
Кількість плодів у суплідді: кілька штук
Забарвлення шкірки: зелене, під час достигання зеленувато-жовте
М'якуш: світло-жовтий або золотистий, ніжний, соковитий, кремовий
Кількість насіння: невелика відносно об'єму м'якуша
Смак: солодкий, із нотками банана, манго та ананаса
Період достигання: вересень - початок жовтня
Строк достигання: середній
Урожайність: висока та стабільна
Початок плодоношення: залежить від віку, якості та способу розмноження саджанця
Запилення: самоплідний сорт, перехресне запилення підвищує врожайність
Місце посадки: сонячне, тепле, захищене від сильного вітру
Ґрунт: глибокий, пухкий, родючий, помірно вологий
Полив: регулярний, без тривалого застою води
Морозостійкість: висока, дорослі рослини витримують морози приблизно до -25...-28 °C
Обрізування: санітарне та легке формувальне
Сорт Prima 1216 здатний плодоносити за одиночної посадки, проте присутність іншої генетично відмінної азиміни сприяє формуванню ряснішого врожаю.
ПЕРЕВАГИ СОРТУ PRIMA 1216
-
надійна самоплідність;
-
великі плоди масою близько 200-250 г;
-
окремі екземпляри масою до 300 г;
-
ніжний м'якуш майже без волокон;
-
невелика кількість насіння;
-
солодкий тропічний смак;
-
висока та стабільна врожайність;
-
компактні розміри дорослого дерева;
-
висока морозостійкість;
-
можливість вирощування в одиночній посадці.
ЗАПИЛЕННЯ
Азиміна Prima 1216 вважається одним із небагатьох надійно самоплідних сортів. Одне дерево здатне самостійно формувати зав'язі та давати врожай без обов'язкової присутності іншого сорту.
Для отримання більшої кількості плодів рекомендується висадити поруч іншу генетично відмінну азиміну. Перехресне запилення покращує зав'язування, підвищує врожайність і сприяє формуванню більших плодів.
За недостатньої кількості природних запилювачів можна провести ручне запилення. Пилок переносять м'яким пензликом із квіток одного дерева на квітки іншого.
ПОСАДКА І ДОГЛЯД
Для азиміни Prima 1216 обирають сонячну, теплу ділянку, захищену від сильних і холодних вітрів. Доросле дерево краще плодоносить за гарного освітлення. Молоді саджанці у перший рік бажано притіняти від палючого полуденного сонця.
Ґрунт повинен бути глибоким, пухким, родючим і добре дренованим. Підходить слабокисла або нейтральна земля з помірною вологістю. Азиміна не переносить важкого заболоченого ґрунту та тривалого застою води біля коріння.
Під час посадки важливо зберегти земляну грудку, оскільки стрижнева коренева система чутлива до пошкоджень. Кореневу шийку розташовують на рівні поверхні землі. Після посадки рослину рясно поливають, а пристовбурне коло мульчують корою, компостом або іншими органічними матеріалами.
Регулярний полив особливо важливий у перші роки після посадки, а також під час формування та достигання врожаю. За нестачі вологи зав'язі можуть обсипатися, а плоди стають дрібнішими.
Навесні використовують перепрілий компост або комплексне добриво для плодових рослин. Після середини літа азотні підживлення припиняють, щоб молоді пагони встигли підготуватися до зими.
Сильне формувальне обрізування не потрібне. Ранньою весною видаляють сухі, пошкоджені, підмерзлі та загущувальні гілки. Молоді рослини у перші зими бажано мульчувати та захищати повітропроникним укривним матеріалом.
ЗБИРАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПЛОДІВ
Повністю достиглі плоди стають м'якими та набувають вираженого фруктового аромату. Урожай збирають обережно, оскільки стиглий м'якуш ніжний і погано переносить тривале зберігання та транспортування.
Плоди споживають свіжими, додають до десертів, випічки, кремів, морозива та фруктових напоїв. Із м'якуша готують пюре, джеми, смузі та солодкі соуси.
Шкірку та велике насіння в їжу не вживають. Зібрані плоди рекомендується використати або переробити найближчим часом.
