Півонія Marie Lemoine (Марі Лемуан) - ароматні білосніжні квіти з ніжним лимонним відтінком
Півонія Marie Lemoine - старовинний французький сорт молочноквіткової півонії, створений Calot у 1869 році. Великі густомахрові квіти розкриваються кремово-білими з легким лимонним відтінком у центрі, а з часом стають майже чисто-білими.
Сорт особливо цінується за пізнє цвітіння та насичений солодкий аромат. Компактний кущ із міцними стеблами добре виглядає в саду, а великі світлі квіти чудово підходять для зрізування.
Основні характеристики
Група: молочноквіткова півонія, Paeonia lactiflora
Період цвітіння: пізній, переважно червень
Висота рослини: близько 70-80 см
Діаметр квітки: приблизно 14-18 см
Форма квітки: густомахрова, у повному розкритті куляста
Забарвлення: кремово-біле з лимонним відтінком у центрі, пізніше майже чисто-біле
Аромат: сильний, насичений, солодкий
Стебла: міцні, прямостоячі, під час дощу великим квітам може знадобитися опора
Місце посадки: сонце або легкий напівзатінок
Морозостійкість: висока
Переваги
Marie Lemoine - один із класичних білих сортів із дуже впізнаваним забарвленням. На початку розпуску квітка має теплий кремово-лимонний відтінок, а в міру розкриття світлішає до білого.
Густомахрові квіти мають об'ємну кулясту форму. У центрі можуть залишатися невеликі жовтуваті пелюстки, а на окремих пелюстках іноді з'являються тонкі малиново-червоні штрихи.
Ще одна сильна сторона сорту - виражений солодкий аромат. Marie Lemoine належить до півоній, які добре відчуваються в саду навіть на відстані.
Пізній строк цвітіння дозволяє продовжити сезон півоній після того, як багато ранніх і середніх сортів уже відцвіли.
Квіти добре підходять для зрізування. Світле забарвлення та класична форма роблять сорт особливо красивим у святкових і весільних композиціях.
Посадка і догляд
Marie Lemoine найкраще висаджувати на сонячній ділянці або в легкому напівзатінку. Для рясного цвітіння бажано забезпечити рослині щонайменше 5-6 годин прямого сонця на день.
Ґрунт потрібен родючий, пухкий, помірно вологий і добре дренований. Постійного застою води біля кореневища слід уникати.
Кореневище висаджують неглибоко. Верхні бруньки розташовують приблизно на 2,5-5 см нижче поверхні ґрунту. Надмірне заглиблення може значно послабити цвітіння.
Між кущами бажано залишати близько 80-100 см. Через великі густомахрові квіти під час сильного дощу дорослому кущу може знадобитися кільцева або декоративна опора.
Восени після природного відмирання надземної частини стебла зрізають біля рівня ґрунту. Дорослі рослини мають високу морозостійкість і добре зимують у відкритому ґрунті.
