Азиміна Тейлор - урожайні супліддя та ніжний м'якуш
Азиміна трилопатева Taylor (Asimina triloba Taylor) - американський плодовий сорт, відібраний Корвіном Девісом в околицях міста Ітон-Рапідс, штат Мічиган. Рослина цінується за добру врожайність, ніжний жовтий м'якуш і солодкий тропічний смак.
Плоди середні та великі, видовжено-овальної форми, із зеленою шкіркою. Вони можуть формуватися поодинці або збиратися у численні супліддя, в яких налічується до 7 плодів. Точна маса залежить від віку дерева, навантаження врожаєм, поливу та умов вирощування.
М'якуш світло-жовтий, м'який, соковитий, із ніжною кремовою консистенцією. Смак солодкий, із вираженими банановими та легкими цитрусовими відтінками. Повністю достиглі плоди набувають насиченого фруктового аромату та легко відокремлюються від плодоніжки.
Урожай достигає від середини вересня до початку жовтня. Точні строки залежать від регіону та тривалості теплого сезону. Азиміна Taylor підходить для споживання у свіжому вигляді, приготування десертів, пюре, джемів, морозива та смузі.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Тип рослини: листопадне плодове дерево
Висота дорослої рослини: близько 4,5-6 м
Ширина дорослого дерева: близько 3-4,5 м
Форма крони: компактна, округло-пірамідальна
Швидкість росту: помірна
Розмір плодів: середній і великий
Маса плодів: залежить від навантаження врожаєм та умов вирощування
Форма плодів: видовжено-овальна
Кількість плодів у суплідді: до 7 штук
Забарвлення шкірки: зелене
М'якуш: світло-жовтий, м'який, соковитий, кремовий
Смак: солодкий, банановий, із легкими цитрусовими нотками
Період достигання: середина вересня - початок жовтня
Строк достигання: середній
Урожайність: висока за перехресного запилення
Запилення: потрібен інший генетично відмінний сорт азиміни
Місце посадки: сонце або легкий напівзатінок, із захистом від сильного вітру
Ґрунт: глибокий, родючий, пухкий, помірно вологий, добре дренований
Полив: регулярний, особливо в перші роки та під час формування плодів
Морозостійкість: висока, доросла рослина витримує морози приблизно до -26 °C
Обрізування: санітарне та легке формувальне
ПЕРЕВАГИ СОРТУ TAYLOR
-
середні та великі плоди;
-
формування суплідь до 7 плодів;
-
ніжний м'якуш кремової консистенції;
-
приємний солодкий смак;
-
виражені бананові та цитрусові нотки;
-
добра врожайність;
-
висока морозостійкість;
-
придатність для помірного клімату;
-
стійкість до більшості поширених хвороб;
-
універсальне використання врожаю.
ЗАПИЛЕННЯ
Азиміна Taylor є перехреснозапильним сортом. Для отримання стабільного врожаю поруч необхідно посадити іншу генетично відмінну азиміну з однаковим періодом цвітіння.
Два щеплені саджанці сорту Taylor не зможуть повноцінно запилювати один одного. На ділянці рекомендується вирощувати щонайменше два різні сорти, розмістивши їх на відстані близько 2,5-4 м.
Якщо природних запилювачів мало, можна провести ручне запилення. Пилок переносять м'яким пензликом із квіток одного сорту на квітки іншого.
ПОСАДКА І ДОГЛЯД
Для дорослої азиміни Taylor обирають сонячну ділянку або місце з легким напівзатінком. Рослина повинна бути захищена від холодних вітрів. На добре освітленій території дерево формує рясніший урожай.
Молодий саджанець протягом першого року рекомендується притіняти від палючого полуденного сонця. У перші роки азиміна розвивається повільно, оскільки основна частина енергії спрямована на формування стрижневої кореневої системи. Після гарного вкорінення ріст прискорюється.
Ґрунт повинен бути глибоким, родючим, пухким і добре дренованим. Азиміна надає перевагу помірно вологій землі, але не переносить тривалого застою води біля коріння.
Під час посадки необхідно зберегти земляну грудку. Кореневу шийку розташовують на рівні поверхні ґрунту. Після посадки саджанець рясно поливають, а пристовбурне коло мульчують компостом, корою або іншими органічними матеріалами.
Регулярний полив особливо важливий у перші роки, а також під час формування та достигання плодів. За нестачі вологи плоди можуть ставати дрібнішими, а частина зав'язей обсипатися.
Сильне формувальне обрізування сорту не потрібне. Ранньою весною видаляють сухі, пошкоджені, підмерзлі та загущувальні гілки.
Молоді рослини у перші зими рекомендується мульчувати та захищати повітропроникним укривним матеріалом. Дорослі дерева після повного вкорінення добре переносять зими помірного клімату.
ЗБИРАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПЛОДІВ
Стиглі плоди стають м'якими, набувають вираженого фруктового аромату та легко відокремлюються від плодоніжки. Зміна кольору шкірки не завжди є надійною ознакою стиглості, тому ступінь достигання додатково перевіряють легким натисканням.
Плоди споживають свіжими, додають до десертів, випічки, кремів, морозива та фруктових напоїв. Із м'якуша готують пюре, джеми, смузі та солодкі соуси.
Шкірку та велике насіння в їжу не вживають. Повністю достиглі плоди погано переносять тривале зберігання і транспортування, тому зібраний урожай рекомендується використати найближчим часом.
