Мушмула японська, або локва, або Еріоботрія японська – невелике вічнозелене дерево або чагарник підродини яблуневих сімейства рожевих. Декоративна і плодова рослина. Поширена на території Західної Європи, Алжиру та інших країн. Культивується через їстівні плоди, які є багатим джерелом вітаміну C.
Батьківщина мушмули японської - Китай. Широкого поширення набула вона в садах і оранжереях Японії, звідки її було завезено в європейські країни. Звідси і назва – «японська».
Мушмула японська невибаглива і підходить для вирощування в кімнатних умовах і на закритій лоджії. Доросле дерево заввишки сягає 1,5-2 м. Крона густа, має округлу форму. Особливої та регулярної обрізки не потребує. Щоправда, потрібно прибирати всі гілки, які невдало розташовані або переплітаються в центрі.
Хвороби і шкідники не вражають цю культуру.
Листя мушмули японської яскраво-зеленого кольору, велике, продовгувате, нагадує листя фікуса. З листопада по грудень рослина цвіте. Квітки білі або кремуваті, зібрані у великі китиці до 60-70 штук у кожній. Вони ароматні, довго не в'януть і зберігають свіжий вигляд протягом усього періоду цвітіння.
У червні - на початку липня починає дозрівати врожай. Плоди мушмули округлої форми, невеликі за розміром (25-40 г), вкриті тонкою гладкою шкіркою оранжевого кольору. М'якоть дуже соковита, ароматна, має приємний кисло-солодкий смак.
Мушмула - самозапилювальна рослина, плодоносить щорічно і досить рясно навіть у кімнатних умовах. Перевагу потрібно віддавати таким сортам: Танакана, Шамань, Сейме, Адвонс, Прем'єр. Вони швидко вступають у плодоношення і мають високі смакові якості плодів.
Мушмула досить невибаглива і добре росте в умовах звичайної міської квартири на утепленій сонячній лоджії. У кімнаті поміщати рослину слід недалеко від вікна. Їй необхідно багато сонячного світла. Температура при цьому має бути помірною, a вологість - високою.
Поливати мушмулу японську рекомендується в міру висихання ґрунту, час від часу необхідно обприскувати листя водою кімнатної температури. B теплу пору року приміщення, де знаходиться дерево, бажано часто провітрювати.
B період активного росту, цвітіння і утворення плодів рекомендується вносити в ґрунт комплексне мінеральне добриво. Особливо це корисно молодим рослинам.
Розмножується мушмула японська насінням, щепленням і вкоріненням живців. При вирощуванні насінням треба знати дві особливості. По-перше, воно швидко втрачає схожість, висаджувати в ґрунт його слід одразу ж після вилучення з плоду. По-друге, воно обов'язково має пройти стратифікацію (дозарювання в холоді). B післязбиральний період дозарювання насіння у мушмули відбувається 150 днів. Насіння, зібране навесні, можна витримувати цей час у холодильнику. При укоріненні живцями використовують невеликі здерев'янілі живці з кількома листочками, які поміщають у ґрунтову суміш і накривають банкою, створюючи парниковий ефект. Перші плоди з'являються на дереві через 5-6 років. Їх збирають восени, взимку і навіть навесні. Якщо вам вони здадуться терпкими на смак, покладіть їх ненадовго в морозильник. Вони будуть набагато смачнішими та солодшими.
